Вони зазвичай використовуються для ідентифікації користувачів на сайтах. Наприклад, «запам’ятовують», якими розділами ви цікавилися, які товари обирали, в який час найчастіше заходили тощо. Тож власники сторінок завдяки cookie дізнаються про уподобання відвідувачів і можуть пропонувати їм більш відповідний контент. Окрім того, саме файли cookie дають нам можливість не логінитися щоразу в певному обліковому записі, а користуватися автоматичною авторизацією.

Пентестінг, або тест на проникнення (англ. penetration test, pentesting) — метод оцінювання захищеності комп'ютерної системи чи мережі шляхом часткового моделювання дій зовнішніх зловмисників з проникнення у неї (які не мають авторизованих засобів доступу до системи) і внутрішніх зловмисників (які мають певний рівень санкціонованого доступу). Цей процес передбачає активний аналіз системи з виявлення будь-якої потенційної вразливості, що може виникати внаслідок неправильної конфігурації системи, відомих і невідомих дефектів апаратних засобів та програмного забезпечення чи оперативного відставання в процедурних чи технічних контрзаходах. Цей аналіз проводиться з позиції потенційного нападника і може містити активне використання вразливостей.

Режим анонімного перегляду вебсайтів (або режим інкогніто) мають усі популярні браузери. Режим має свої переваги, проте не забезпечує користувачу цілковитої конфіденційності та – тим більше – не захищає від кібератак.

Під час роботи в анонімному режимі:

• не зберігається історія переглядів вебсайтів,
• не зберігаються файли cookie,
• не зберігається інформація, яку ви вводите при заповненні різних форм, отже, її не можна буде використати наступного разу для автозаповнення.

Водночас інформацію про ваші дії все одно можуть отримати інтернет-провайдери, власники сайтів. Вона буде доступною системному адміністратору, якщо йдеться про робочий комп’ютер. А всі завантажені під час роботи в режимі інкогніто файли залишаються на пристрої.

Шкідливе програмне забезпечення (ШПЗ) – це програмне забезпечення, яке за умови запуску може завдати шкоди пристрою різними способами, зокрема – призвести до:

• блокування пристрою та його непридатності для використання;
• крадіжки, видалення або шифрування даних;
• використання пристрою для атак на інші пристрої;
• отримання кіберзловмисниками інформації щодо облікових даних, які дозволяють дістати доступ до систем або служб, якими ви користуєтесь;
• використання для незаконного майнингу криптовалюти на вашому пристрої;
• використання платних послуг на основі ваших даних (наприклад, телефонні дзвінки на платні номери) тощо.

Серед найвідоміших видів ШПЗ – віруси, трояни, програми-вимагачі, хробаки та інші. Детальніше про них можна дізнатися на сайті Урядової команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку.

Як може поширюватися ШПЗ:

• ) через електронні листи із небезпечними вкладеннями або посиланнями,
• ) шляхом експлуатації зловмисником вразливостей систем,
• ) через флеш-носії,
• ) при використанні неліцензійних копій програмного забезпечення,
• ) при завантаженні програмного забезпечення з неофіційних ресурсів тощо.

На світі не існує на 100% захищених інформаційних систем, отже, ми не можемо казати, що певні застосунки та сервіси для обміну повідомленнями є на 100% захищеними та безпечними. Тому ми рекомендуємо користувачам дотримуватися правил безпеки при використанні месенджерів, особливо, якщо ці користувачі перебувають на тимчасово окупованих територіях і користуються російськими мережами звʼязку, на яких використовується обладнання для слідкування за користувачами. Втім, якщо і є певні характеристики месенджерів, які можна вважати безпечними, то це саме месенджери з відкритим кодом. Користувач може прослідкувати, куди такий месенджер надсилає дані та оцінити, наскільки це його влаштовує з точки зору безпеки.

Пас-фрази – це фрази, які легко запам'ятовуються і які можна використовувати в паролях, щоб вони були складними і водночас легко запам'ятовувались. Водночас використання персональних даних, таких як імʼя, дата народження, адреса тощо, робить пароль менш безпечним. Хоча, звісно, це значно краще, ніж qwerty або 1111111.

Ніякої потреби у встановленні на комп’ютері двох програм-антивірусів немає. Ба більше, ефект може бути прямо протилежним. Спроба встановлення кількох антивірусів може призвести до конфлікту програм, уповільнення або неправильної роботи комп’ютера. Якщо на комп’ютері вже встановлений антивірус, а ви хочете інсталювати іншу захисну програму, потрібно для початку видалити стару.

Утиліти — сервісні програми, що розширюють можливості ОС.

Чимало вірусів, що сьогодні намагаються розповсюджувати російські хакери серед українських держслужбовців, мають цілком безвинний вигляд таблиць, архівів тощо. Тож навіть завантажений «ексель» може насправді виявитись не тим, чим він здається. Пильнуйте, не завантажуйте та не відкривайте контенту від невідомих надсилачів або який має підозрілий вигляд.

Це такий спеціальний модуль ядра, який зламувач встановлює на зламаній ним комп'ютерній системі відразу після отримання прав суперкористувача. Цей набір, як правило, містить всілякі утиліти для «замітання слідів» вторгнення в систему сніферів, сканерів, кейлоґерів, троянських програм, що заміщають основні утиліти UNIX (у разі неядерного руткіта). Дозволяє зламувачеві закріпитися в зламаній системі і приховати сліди своєї діяльності шляхом приховування файлів, процесів, а також самої присутності руткіта в системі.

Реквізити платіжних карток, як правило, беруть зі зламаних серверів інтернет-магазинів, платіжних і розрахункових систем, а також із персональних комп'ютерів (або безпосередньо, або через програми віддаленого доступу, так звані «трояни» або «черв'яки»).

Багхантер (від англ. bug - помилка; hunter - мисливець) - термін, яким позначають хакера або експерта з комп'ютерної безпеки, який спеціалізується на тесті на проникнення та інших перевірках інформаційних систем.

Найкраще за все – не користуватись публічними мережами, тим паче – невідомими відкритими. Але якщо іншого варіанту немає, ввімкніть VPN. Без VPN у жодному разі не передавайте під час сесії чутливих та персональних даних.